Abstract
<jats:p>Похідні 1,2,4-триазолу останніми роками привертають значну увагу дослідників завдяки широкому спектру фармакологічної активності, зокрема антиоксидантним, протизапальним, антимікробним та репаративним властивостям [1]. Їх унікальна цінність і беззаперечна перспективність не викликають сумнівів і продовжують надихати науковців [2, 3]. Особливий інтерес становить сполука 4-((3,4-диметоксибензіліден)аміно)-5-(2-флюорофеніл)-4H- 1,2,4-триазол-3-тіол, яка може бути перспективною діючою речовиною у складі дерматологічних лікарських форм. Попередні дослідження похідних 1,2,4- триазолу доводять певні перспективи створення на їх основі протигрибкових засобів [4]. Дослідження біохімічних показників мурчаків на фоні застосування крему з даною сполукою дозволяє оцінити його можливу токсичність, вплив на обмінні процеси та функціональний стан внутрішніх органів. Вивчення таких показників є важливим етапом доклінічних досліджень нових препаратів, оскільки дає можливість визначити безпечність засобу та його потенційний терапевтичний ефект.</jats:p>