Abstract
<jats:p>Мала форма зазвичай сприймається як придаток великої станкової форми. Водночас вона є самостійною галуззю творчості. Це повною мірою стосується творів малої графіки відомого кераміста, заслуженого художника України Бориса Петровича Пяниди (1935–2020). До графіки малої форми він звернувся вже зрілим майстром, який здобув широку популярність своїми розписами фаянсу, провідним художником Будянського фаянсового заводу. Поетика малої форми походить від розрізнення творчого життя та художнього виробництва. Мала форма актуалізується саме як вияв творчого життя художника. Який сенс вкладається у поняття малої форми? З одного боку, це малий формат, з іншого – людинорозмірний масштаб. В умовах кризи великої картини як художньої форми та модернізму як практики художнього мислення мала форма перетворилася на полігон і ресурс для пошуку виходу з кризи. Сьогодні мала форма стимулює розвиток пластичного мислення як художника, так і глядача. У малій формі найбільш природно проявляється органіка художника. У творах малої графіки Б. П. Пянида звертається до внутрішньо глибоко пережитих образів, зосереджується на розвитку своєї творчої теми – життя людини в традиційному для неї природному й культурному оточенні, яке перетворюється на міфологічний кругообіг побуту та буття, дій та дійств, вигляду та образу. Художник склав у творчості власну міфологію. Незважаючи на певну різнорідність творів, їх поєднує особистість автора, цілісність і органічність його емоційно-психологічної та вольової сфери. Мала графіка Б. П. Пяниди повною мірою демонструє органіку майстра, характер його пластичного мислення. Ці твори ще не набули музейного побутування, але залишаються важливою частиною цілісної спадщини майстра, яку важливо зберегти й не втратити у наш неспокійний час.</jats:p>