Abstract
<jats:p>В науковій статті автор провів наукове дослідження правових аспектів визначення суб’єктів державного управління у сфері альтернативної енергетики. Автор проаналізував наукові підходи до визначення понять «державне регулювання у сфері альтернативних джерел енергії» та «державне управління у сфері альтернативної енергетики», а також їх форми, на підставі чого зроблено висновок, що обидва терміни «державне регулювання» та «державне управління» у контексті альтернативної енергетики передбачають вплив на суб’єктів правовідносин щодо виробництва, розподілу та споживання енергії, вироблених з альтернативних джерел, але другий термін ширший, оскільки включає також й адміністративно-правовий вплив на інші державні органи, що здійснюють відповідне управління та регулювання в енергетичній сфері. Автор здійснює аналіз нормативно-правової бази та доктринальних джерел щодо визначення переліку суб’єктів державного управління та державного регулювання у сфері альтернативних джерел енергії та визначення їх повноважень і вказує, що серед цих органів на нормативному рівні зазначаються лише Кабінет Міністрів України, а також спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у відповідній сфері, однак не уточнюється який саме. Автор пропонує відносити до таких суб’єктів також Міністерство енергетики України, міністерства економіки та екології, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а також місцеві органи публічної адміністрації. При цьому, автор уточнює віднесення до останніх не тільки органів місцевого самоврядування, а й місцевих державних адміністрацій. Також в науковій статті автор виділяє перелік повноважень цих органів, в тому числі стратегічно-програмного, забезпечувального, правотворчого, координаційного, контрольно-наглядового характеру, а також діяльності щодо встановлення цін та тарифів на вироблену з альтернативних джерел енергію, інших повноважень, спрямованих на сприяння збільшення частки виробництва, розподілу та споживання енергії з альтернативних джерел.</jats:p>