Abstract
<jats:p>У статті розглянуто питання, пов’язані з виробництвом екологічно безпечної продукції сої із застосуванням елементів органічного землеробства. Метою досліджень було вивчення стійкості органічних сортів сої до фузаріозної кореневої гнилі, аскохітозу, пероноспорозу в умовах центрального Полісся України. Дослідження проводили упродовж 2023–2024 років у виробничих посівах ТОВ «Агровест-Груп». Мікрофлору насіння сої визначали згідно з ДСТУ 4138-2002. Для визначення оцінки стійкості у фазі початку формування насіння до аскохітозу, пероноспорозу застосовували візуальний метод за симптомами хвороби. У процесі здійснення поставлених завдань вивчали 6 сортів сої органічного походження зарубіжної селекції, які занесено до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні. Встановлено, що найбільше насіння сої було заселено грибами Alternaria sp., і становило залежно від сорту від 3,8 до 15,3 %. Сприйнятливими сортами до цих грибів були Атакама, ступінь ураження –15,3 %, Ахілея – 14,6 %. Поширення грибів родів Fusarium sp. спостерігали на рівні 0,2–1,5 %, Peronosporasp. – 1,0–10,8 %. Сприйнятливими до фузаріозної інфекції виявилися сорти Сфінкса – 1,5 % та Ахілея – 1,2 % інфікованого насіння. Нестійкими сортами до збудників Peronospora sp. були Ахілея – 10,8 % та Атакама – 8,1 %. Відносно стійкими до аскохітозу хвороби виявилися сорти Страйв, розвиток хвороби становив 11,0 %, Командор – 12,3 %, та Ахілея – 13,6 %. Сорти Віола, Сфінкса, Атакама є не стійкими до аскофітозу, розвиток хвороби становить у межах 14,4–19,0 %, поширення – 39,7–43,3 %. Відносну стійкість до пероноспорозу мали сорти сої Командор (розвиток хвороби – 6,0 %, поширення хвороби – 15,6 %), Ахілея (8,3 %, 21,4 %), Страйв (8,8 %, 24,0 %). Всі досліджувані сорти сої є біологічно не стійкими проти хвороб грибної етіології. Відносно стійкими до аскохітозу виявилися сорти Страйв, розвиток хвороби становив 11,0 %, Командор – 12,3 % та Ахілея – 13,6 %. До фузаріозної кореневої гнилі стійкість виявили сорти Страйв, Командор, Ахілея. Залежно від сорту урожайність змінювалась у середньому за роки досліджень від 2,02 до 3,05 т/га. Найбільший приріст врожаю зерна сої отримали під час вирощування сортів Ахілея і Страйв, де прибавка становила відповідно 0,83 і 0,45 т/га, що на 37,4 і 20,3 % більше порівняно із сортом-стандартом Віола.</jats:p>