Abstract
<jats:p>У роботі проведено комплексний аналіз та узагальнення впровадження сучасних засобів автоматизації та цифровізації у галузі тваринництва. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю підвищення рентабельності виробництва тваринницької продукції в умовах глобальної конкуренції, дефіциту кваліфікованої робочої сили та зростаючих вимог до екологічності та якості продуктів харчування. Автоматизація розглядається не лише як засіб заміни ручної праці, а як фундаментальна основа для реалізації концепції точного тваринництва (Precision Livestock Farming, PLF). Основну увагу приділено інтегрованим системам керування фермами, що базуються на використанні «Інтернету речей» (IoT), штучного інтелекту та великих даних (Big Data). Розглянуто технологічні аспекти функціонування роботизованих систем доїння (VMS), які дозволяють мінімізувати стресовий фактор для тварин, покращити якість молока та забезпечити індивідуальний підхід до кожної особини. Досліджено системи автоматизованої роздачі кормів, що забезпечують точне дозування раціону відповідно до фізіологічних потреб тварин, що суттєво знижує витрати кормів та підвищує конверсію. Важливим складником сучасних технологій є системи моніторингу здоров’я та поведінки тварин. Використання інтелектуальних давачів (акселерометрів, датчиків жуйки, термічних камер) дозволяє в режимі реального часу відстежувати стан здоров’я, фази статевого циклу та ранні ознаки захворювань. Це дає змогу перейти від групового до індивідуального управління стадом, що є ключовим для превентивної ветеринарії. Окремо проаналізовано автоматизацію мікроклімату в тваринницьких приміщеннях. Сучасні інтелектуальні системи вентиляції, освітлення та гноєвидалення працюють в автономному режимі, адаптуючись до зовнішніх погодних умов та внутрішніх параметрів середовища, що забезпечує дотримання вимог добробуту тварин (Animal Welfare). У результаті дослідження визначено, що впровадження автоматизованих технологій дозволяє збільшити продуктивність тварин на 15–25 %, скоротити витрати паливно-мастильних матеріалів та електроенергії, а також забезпечити повну простежуваність (traceability) походження продукції. Зроблено висновок, що стратегічним напрямом розвитку галузі є створення єдиних цифрових екосистем, які об’єднують усі технологічні процеси – від вирощування кормів до реалізації готової продукції, у цілісний автоматизований комплекс з мінімальним втручанням людського фактора.</jats:p>