Abstract
<jats:p>Сучасне викладання англійської мови (English Language Teaching, ELT) дедалі більше зосереджується на студентоцентрованому навчанні, розвитку комунікативної компетентності та формуванні навичок мислення вищого порядку. У відповідь на ці пріоритети дослідницько-орієнтовані навчальні підходи пропонують ефективну педагогічну альтернативу традиційним учитель-центрованим моделям. У статті розглядається адаптація навчальної моделі 5E, спочатку розробленої для STEM-освіти, до контексту викладання англійської мови як іноземної (EFL). Спираючись на конструктивістську теорію навчання, модель 5E структурує освітній процес через п’ять взаємопов’язаних етапів: залучення (Engage), дослідження (Explore), пояснення (Explain), поглиблення (Elaborate) та оцінювання (Evaluate). У дослідженні аналізується потенціал цієї моделі щодо підтримки залученості учнів та розвитку критичного мислення в умовах ELT-аудиторії. Навчальна модель 5E пропонує теоретично обґрунтовану та емпірично підтверджену рамку для формування змістовного навчання, критичного мислення та стійкої навчальної залученості. Структуруючи навчання навколо дослідження, співпраці та рефлексії, модель сприяє глибокому концептуальному розумінню та розвитку когнітивних, соціальних і емоційних компетентностей, необхідних для навчання впродовж життя. За умови цілеспрямованого педагогічного впровадження та опори на доказові освітні практики модель 5E постає як потужний інструмент сучасної іншомовної освіти. Її структура є особливо ефективною для формування високих рівнів залученості, оскільки поєднує дослідницьку діяльність, співпрацю та рефлексію протягом усього навчального циклу. Залучені учні не лише демонструють кращі академічні результати, а й розвивають перенесені навички, зокрема комунікацію, командну взаємодію та саморегуляцію, що сприяє їхньому довготривалому освітньому та професійному успіху. У статті обґрунтовується, що модель 5E тісно узгоджується з принципами комунікативного підходу у викладанні мов і забезпечує цілісну педагогічну рамку для розвитку змістовної взаємодії, автономії здобувачів освіти та глибокої мовної обробки.</jats:p>