Abstract
<jats:p>Вступ. Відновлення структури рогівки при її пошкодженні залишається актуальною проблемою офтальмології. Порушення стабільності сльозової плівки провокує запальні реакції та ураження периферичних нервів рогівки. Ціанокобаламін (вітамін B12) у складі сучасних сльозозамінників відіграє важливу роль у регуляції синтезу нейротрофічних факторів, прискорює іннервацію та сприяє загоєнню епітеліальних дефектів. Мета роботи. Оцінити вплив ціанкобаламіну на динаміку дегенеративно-дистрофічних та запальних ускладнень рогівки шляхом аналізу цитокінового профілю та клініко-морфологічних змін у пацієнтів із захворюваннями рогівки та в післяопераційному періоді. Матеріали і методи. Обстежено 56 пацієнтів (60 очей) віком 24–72 роки. Пацієнти були розподілені на дві групи: І група (26 осіб/28 очей) – із хронічними дегенеративно-дистрофічними захворюваннями рогівки (ХДЗР); ІІ група (30 осіб/32 ока) – із післяопераційним набряком та кератопатією після факоемульсифікації катаракти. Досліджували вміст IL-1β, IL-6, IL-4, IL-8 та TNFα у сльозі та сироватці крові. Морфологічний стан рогівки оцінювали за допомогою оптичної когерентної томографії (ОКТ) та конфокальної мікроскопії (КМ) до та після лікування. Результати. У пацієнтів із ХДЗР встановлено значне підвищення цитокінового індексу в сльозі. Застосування комплексної терапії з включенням ціанокобаламіну сприяло вірогідному зниженню рівня прозапальних цитокінів, зменшенню площі та глибини інфільтратів, гальмуванню неоваскуляризації та покращенню гостроти зору. Виявлено позитивну достовірну кореляцію між виразністю клінічних симптомів та концентрацією інтерлейкінів у сльозі та периферичній крові в обох групах. Дані ОКТ та КМ підтвердили відновлення структурної цілісності рогівки та покращення епітелізації під впливом терапії. Висновки. Включення ціанкобаламіну до схеми лікування патологій рогівки забезпечує виражений репаративний ефект, корекцію місцевого імунного статусу та покращення морфологічних показників тканин переднього відрізка ока.</jats:p>