Abstract
<jats:p>У клінічній практиці інвазивні мікози набувають дедалі більшого значення через зростання захворюваності у світі, швидке поширення резистентних штамів та критичну нестачу нових протигрибкових препаратів. Провідна етіологічна роль у розвитку мікотичних інфекцій належить грибам роду Candida, серед яких вид Candida albicans залишається традиційно домінуючим, проте епідеміологічна картина кандидозу поступово змінюється через збільшення частки групи Candida non-albicans у мікотичній патології. Метою цього дослідження було вивчення поширеності та видової структури клінічно значущих ізолятів Candida spp ., що циркулюють серед пацієнтів із запальними захворюваннями дихальних шляхів – мешканців міста Харкова та Харківської громади (Україна). Матеріали та методи. Протягом трирічного періоду спостереження (з 2019 по 2021 рік) автори провели мікробіологічне дослідження клінічного матеріалу (зразків слизової оболонки ротоглотки) від 1150 осіб із запальними захворюваннями дихальних шляхів. Лабораторна діагностика включала стандартний набір мікологічних методів, а остаточна ідентифікація та тестування на чутливість до протигрибкових препаратів проводилися за допомогою автоматизованої системи Vitek2 Compact. Результати та обговорення . Отримані результати свідчать про зростання персистенції Candida spp . у групах спостереження з 3,7% у 2019 році до 4% у 2020 році та 5,7% у 2021 році. У групі non-albicans домінував вид Candida krusei – 6,9%, інші види Candida виділялися значно рідше: C. glabrata, C. tropicalis, C. kefyr – 4,3%, 3,4%, 2,6% відповідно. Було вивчено профіль чутливості виділених ізолятів до ітраконазолу, флуконазолу та вориконазолу: штами Candida non-albicans продемонстрували підвищену стійкість до ітраконазолу (42,8%) та вориконазолу (57,2%), тоді як ізоляти C. albicans характеризувалися вищим рівнем резистентності до флуконазолу (31,6%). Аналіз отриманих результатів дозволяє прогнозувати подальше зростання інфекційних ускладнень, спричинених Candida, серед пацієнтів із запальними процесами дихальних шляхів, що може вимагати обов'язкового лабораторного контролю та корекції терапевтичного лікування з метою запобігання виникненню інвазивного кандидозу.</jats:p>