Abstract
<jats:p>Стаття присвячена комплексному дослідженню процесуальних гарантій діяльності захисника на стадії досудового розслідування як ключового елементу забезпечення права на захист у кримінальному провадженні. Проаналізовано наукові підходи до розуміння процесуальних гарантій діяльності захисника. Обґрунтовано, що такі гарантії мають комплексний характер і формуються на стику норм кримінального процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність і міжнародно-правових стандартів, закріплених, зокрема, у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини. Встановлено, що діяльність захисника має подвійне функціональне призначення, оскільки спрямована як на забезпечення прав і законних інтересів підозрюваного чи обвинуваченого, так і на підтримання законності, змагальності сторін та досягнення завдань кримінального провадження загалом. Розкрито зміст процесуального статусу захисника, його права у сфері доказування, участі в процесуальних діях, доступу до матеріалів кримінального провадження, а також гарантій конфіденційного спілкування з підзахисним. Окремо підкреслено значення практики Європейського суду з прав людини, яка акцентує на потребі в забезпеченні ефективної, а не формальної реалізації права на захист, зокрема щодо раннього доступу до захисника та забезпечення конфіденційності комунікації між адвокатом і клієнтом. Виокремлено ряд проблем практичної реалізації процесуальних гарантій діяльності захисника. Обґрунтовано потребу в удосконаленні системи процесуальних гарантій діяльності захисника через впровадження комплексу заходів, серед яких: забезпечення ідентифікованого доступу до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розширення процесуальних прав захисника на ранніх етапах кримінального провадження, гарантування реального доступу до матеріалів справи, посилення механізмів судового контролю, а також запровадження ефективних процесуальних санкцій за порушення права на захист.</jats:p>