Abstract
<jats:p>У статті досліджено проблему забезпечення балансу економічних та екологічних інтересів у розвитку туристичних дестинацій в умовах зростання туристичного навантаження. Узагальнено теоретичні підходи до визначення сутності туристичних дестинацій, сталого розвитку туризму та екологічної місткості територій. Обґрунтовано необхідність інтеграції економічних, екологічних і управлінських складових у процесі розвитку туризму. Запропоновано авторську модель забезпечення еколого-економічного балансу, яка базується на використанні інтегрального показника, що враховує економічні, екологічні та управлінські параметри розвитку дестинацій. Розроблено систему індикаторів для оцінки рівня збалансованості та запропоновано алгоритм практичної реалізації моделі. Здійснено апробацію моделі на основі статистичних даних туристичної дестинації Українські Карпати, що дозволило виявити дисбаланс між економічним зростанням і екологічними можливостями території. Обґрунтовано практичні рекомендації щодо регулювання туристичних потоків, впровадження екологічних механізмів та підвищення ефективності управління туристичним розвитком.</jats:p>