Abstract
<jats:p>У статті висвітлено актуальність дослідження, яка полягає у вербалізації (ословленні) поняття “економічна комплементарність”, що є інструментом концептуалізації абстрактних економічних зв’язків та просторових взаємодій. Визначено, що предметом дослідження є лексико-семантичне поле поняття “економічна комплементарність”. Поставлено завдання проаналізувати еволюцію змісту поняття “економічна комплементарність” у межах його традиційної та неоіндустріальної моделей. Схарактеризовано методологію дослідження, яка полягає в дискурс-аналізі значного масиву економічних та суспільно-географічних текстів на предмет виявлення лексико-семантичного поля досліджуваного поняття. Розкрито зміст економічної комплементарності як об’єктивно-зумовленої форми просторово-функціональної взаємодії економічних суб’єктів або економічних систем, за якої поєднання ресурсних потенціалів, технологічних можливостей та інституційних умов генерує синергетичний ефект, недосяжний за умови їх ізольованого функціонування. За генетично зумовленим порядком проаналізовано сутність галузевої, міжгалузевої, ланцюгової та секторальної комплементарності. Висвітлено вплив мережевої економіки та економіки знань на виникнення цифрової (платформної), когнітивно-інноваційної, циркулярної та гнучкої форм економічної комплементарності, що марковані дескриптивними термінами. Наголошено на практичному значенні отриманих результатів, які можуть бути використані для ефективного управління економічними системами і територіями. Зроблено висновки про відсутність кодифікації одиниць лексико-семантичного поля поняття “економічна комплементарність” у спеціалізованих лексикографічних виданнях, високий ступінь його динамізму та недостатнє відображення економічною лексикою просторової комплементарності. З’ясовано перспективи подальших досліджень, пов’язаних із доцільністю аналізу сформованої поняттєво-термінної системи “економічна комплементарність” на теоретико-методологічній базі суспільної географії із застосуванням геоінформаційних методів.</jats:p>