Abstract
<jats:p>У статті обґрунтовано поняття «циркулярний ресурсообіг» як самостійну економічну категорію. На основі критичного аналізу 114 визначень циркулярної економіки виявлено ключову методологічну прогалину: наявні підходи не розмежовують управління відходами та циркулярний ресурсообіг — принципово різні за логікою та рівнем аналізу явища. Спираючись на концепції cradle-to-cradle, промислового симбіозу та регенеративної економіки, запропоновано оригінальне визначення циркулярного ресурсообігу як організованої системи економічних відносин між суб'єктами господарювання, державою та домогосподарствами з приводу трансформації матеріальних потоків із лінійної у замкнену конфігурацію. Розроблено концептуальну схему трьох контурів замикання — мікро-, мезо- та макрорівня. Показано, що в умовах євроінтеграції України запропонований понятійний апарат є необхідною методологічною основою для формування дієвих механізмів державного регулювання ресурсообігу.</jats:p>