Abstract
<jats:p>У статті здійснено узагальнення та порівняльний аналіз сучасних методів очищення і регенерації відпрацьованих моторних олив з позицій їх технічної ефективності, можливостей практичного впровадження та доцільності використання в інженерних системах. Актуальність дослідження зумовлена зростанням обсягів утворення відпрацьованих мастильних матеріалів, високою вартістю первинних нафтопродуктів, а також необхідністю зменшення негативного впливу відходів на довкілля та виробниче середовище. Показано, що відпрацьовані моторні оливи зберігають значний потенціал для повторного використання за умови застосування ефективних технологій очищення. У роботі систематизовано фізичні, фізико-хімічні, хімічні та комбіновані методи очищення моторних олив. До фізичних методів віднесено відстоювання, фільтрацію, центрифугування, вакуумну дистиляцію, магнітне та ультразвукове очищення. Розглянуто їх переваги, обмеження та область раціонального застосування. Проаналізовано фізико-хімічні методи, зокрема адсорбцію, екстракцію розчинниками, коагуляцію, флокуляцію, мембранні та термоокислювальні процеси, які забезпечують більш глибоке видалення продуктів старіння та окислення олив. Окрему увагу приділено хімічним методам очищення, включно з кислотно-лужною обробкою та гідроочищенням, як таким, що дозволяють отримувати базові оливи з властивостями, наближеними до первинних. На основі аналізу літературних джерел встановлено, що жоден з одиничних методів не забезпечує повного відновлення експлуатаційних властивостей моторної оливи в умовах підприємств малого та середнього масштабу. Обґрунтовано доцільність застосування комбінованих технологій очищення, які поєднують послідовні стадії відстоювання, відцентрового розділення, коагуляційної обробки, сепарації та тонкої фільтрації. Показано, що такі методи дозволяють видаляти механічні домішки та частинки розміром до 1 мкм і забезпечують отримання очищеної оливи, придатної для використання в гідравлічних системах і гідроприводах спрощеної конструкції. Отримані узагальнення можуть бути використані при розробленні та виборі технологічних схем регенерації відпрацьованих моторних олив для інженерних застосувань.</jats:p>