Abstract
<jats:p>У статті досліджено сутність фінансового контролю за діяльністю правоохоронних органів як особливого виду фінансово-правової діяльності, спрямованої на забезпечення законності у процесі формування, розподілу та використання фінансових ресурсів. Обґрунтовано, що правоохоронні органи, здійснюючи багатопрофільну діяльність та маючи складну організаційну структуру, потребують значних матеріальних і фінансових ресурсів, а тому вступають у численні фінансово-правові відносини з органами державної влади, місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами. Водночас їх діяльність обмежується принципом законності, відповідно до якого органи публічної влади зобов’язані діяти виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені законом. Проаналізовано наукові підходи до розуміння категорій «контроль» і «фінансовий контроль», а також встановлено, що у сучасній правовій науці відсутній єдиний підхід до визначення сутності фінансового контролю. Одні науковці розглядають його як правовий інститут, інші – як різновид публічно-владної діяльності, а треті – як форму контролю, що може здійснюватися не лише державними органами, а й суб’єктами приватного сектору. Доведено, що фінансовий контроль має комплексну природу та поєднує правові, економічні й організаційно-управлінські ознаки, а тому його одновимірне тлумачення не дозволяє повною мірою розкрити зміст цього явища. На підставі проведеного дослідження запропоновано розглядати фінансовий контроль за діяльністю правоохоронних органів у широкому та вузькому значеннях.</jats:p>