Abstract
<jats:p>Актуальність дослідження. Здійснено виконавський аналіз дуетів Валерія Антонюка «Ave Maria» та «Pie Jesu» для сопрано й баритона в органному супроводі. Розглянуто жанрово-стилістичні особливості дуетів на сакральні тексти в контексті форм ансамблевого концертно-вокального виконавства. Охарактеризовано структурну організацію та мелодико-гармонічну будову музики творів, а також їх текстову основу. Визначено шляхи втілення змісту сакрального тексту в контексті жанру вокального ансамблю, зазначено особливості музичного композиторського письма, засобів музичної виразності. Мета статті — проаналізувати структурні і виконавські особливості цих творів, висвітлити механізми відтворення тексту засобами музичної виразності, виявити особливості їх інтерпретації у виконавській практиці. Методологія дослідження передбачає музично-теоретичний і виконавський аналіз, а також культурологічний, історичний і жанровий підходи. Результати та висновки. Зазначені дуети Валерія Антонюка написані на сакральні тексти католицького обряду і створені для однакового виконавського складу. Незважаючи на різний зміст текстів, вони вирізняються спокійним, урівноваженим характером, немає надмірної експресії. Композитор осмислює тексти, запрошуючи слухача сприймати смерть як продовження життя, долучатися до сакрального акту молитви. Це осмислення реалізується завдяки вдумливому ставленню до музичної форми, використанню стриманих виражальних і фактурних засобів. Водночас зовнішня «простота» цих творів потребує від виконавців високої професійної підготовки. Ключовими є навички ансамблевого співу — вміння слухати партнера, гармонійно поєднувати тембри, зберігаючи індивідуальність звучання. Необхідно також володіти широким динамічним діапазоном, відчуттям ритму, темпового й інтонаційного балансу, гармонії і тембру, зважаючи на інструментальну партію третього «учасника» ансамблю, яким є орган. Важливо розуміти загальну форму твору, фактурну побудову й функціональну роль кожної партії загалом.</jats:p>