Abstract
<jats:p>Мета роботи. Комплексний аналіз викликів і перспектив розвитку розвідувальної системи Республіки Молдова в умовах регіональної нестабільності після повномасштабної агресії російської федерації проти України та посилення гібридних загроз. Особлива увага приділяється розвідці як ключовому інструменту ідентифікації та раннього виявлення загроз національній безпеці. Метод дослідження. У дослідженні використано системний, структурно-функціональний, формально-юридичний, порівняльно-правовий, логіко-аналітичний і прогностичний методи. Емпіричну основу становлять стратегічні та нормативно-правові акти Республіки Молдова, офіційні матеріали Служби інформації та безпеки, а також документи Європейського Союзу, ОБСЄ та Дунайської комісії. Результати. Результати дослідження свідчать, що в сучасному безпековому середовищі розвідка виконує системоутворюючу роль у забезпеченні раннього попередження, запобігання та нейтралізації загроз. Основними факторами ризику для молдовської державності визначено незаконну російську військову присутність у Придністровському регіоні, гібридне втручання у внутрішньополітичні та виборчі процеси, дестабілізаційний вплив інформаційних, політичних і фінансових чинників, а також вразливість дунайського логістичного коридору. Теоретична цінність дослідження. Поглиблення наукового розуміння ролі агентурної розвідки в системі забезпечення національної безпеки малих держав, що перебувають під тривалим гібридним тиском, а також в уточненні взаємозв’язку між категоріями виявлення загроз, контррозвідувального забезпечення, стратегічного попередження та інституційної стійкості. Практична цінність дослідження. Практичне значення дослідження полягає у розробленні рекомендацій щодо вдосконалення механізмів виявлення загроз, зокрема в контексті України, а також у формуванні порівняльного бачення моделей функціонування розвідки в умовах зовнішнього тиску. Тип статті. Науково-аналітична.</jats:p>