Abstract
<jats:p>У статті здійснено комплексне теоретико-порівняльне дослідження особливостей функціонування інституту охорони праці в сучасних умовах. Неминучі зміни у період дії воєнного стану відбулися у сфері праці і зайнятості, які погіршили становище найманих працівників і впровадили значні обмеження в реалізації їх трудових прав. Інститут охорони праці як один із важливих інститутів трудового права отримав в реаліях війни нові виклики, які не могли, навіть, передбачити в умовах мирного часу. Це високі ризики для безпеки на роботі та для здоров’я працівників, пов’язані з обстрілами, мінуванням, плановими та екстреними відключеннями світла, відсутністю опалення, води (або значним погіршенням її якості), багатогодинними повітряними тривогами тощо. Все це і обумовлює актуальність дослідження проблеми охорони праці і збереження трудового потенціалу нашої держави на майбутнє. Актуальність теми зумовлена і активним впровадженням європейських трудових стандартів в наше трудове законодавство з метою набуття членства в ЄС. Стаття має на меті дослідження специфіки функціонування інституту охорони праці в сучасних умовах, з урахуванням впровадження євроінтеграційних трудових стандартів та викликів воєнного стану. Для реалізації поставленої мети автором було визначено низку завдань, зокрема: визначити теоретико-правові засади інституту охорони праці; проаналізувати принципи охорони здоров’я та професійної безпеки в ЄС та загальні правила впровадження цих принципів; охарактеризувати напрями реформування інституту в умовах воєнного стану. Термін «охорона праці» насамперед необхідно розуміти у широкому та у вузькому значенні. У широкому значенні «охорона праці» - це сукупність правових норм, які регулюють відповідний комплекс суспільних відносин у сфері застосування праці, що включає і гарантії при прийнятті на роботу, і при звільненні, і створенні необхідних, здорових і безпечних умов, а також необхідного психологічного клімату на робочому місці, а також питання робочого часу, часу відпочинку тощо. Все те, що включає поняття «гідна праця». Під охороною праці у вузькому значенні необхідно розуміти ті норми, що регулюють встановлення безпечних та здорових умов праці з метою запобігання негативному впливу виробничого середовища на життя та здоров'я працівників. Видається логічним і доцільним розділити загальний підхід до терміну «безпека» як основний пріоритет державної політики в сфері соціальній, політичній, економічній та цей же термін в сфері трудових відносин. В сфері праці основними характеристиками безпеки повинні бути відсутність або мінімізація ризиків життя, здоров’я, працездатності та трудового довголіття працівників; збереження та/або поновлення ментального здоров’я; створення на робочих місцях умов психологічного комфорту, відновлення сил; і, як, стратегічне завдання, створення «зелених» робочих місць. Закріпити на законодавчому рівні (у проєкті Трудового кодексу) існування двох близьких, але не тотожних термінів: безпека праці і охорона праці, визнавши перший термін більш широкий по змісту, функціям, можливостями імплементації європейських трудових стандартів та заходами державного впливу. В умовах війни необхідно запровадити ризикопередбачуваний підхід в сфері охорони праці, в якому наголос необхідно зробити на профілактику та мінімізацію ризиків. Ключові слова: гідна праця, працівник, трудові права працівників, охорона праці, безпека праці, європейські стандарти, принципи, захист прав працівників, «зелені» робочі місця, профілактика та мінімізація ризиків, трудове право, право на працю, воєнний стан.</jats:p>