Abstract
<jats:p>Метою статті є дослідження правових позицій Суду Справедливості Європейського Союзу щодо забезпечення прав осіб з трансідентичністю, важливо розглянути питання пов’язане з персональними даними трансгендерної особи, а також питання пенсійного забезпечення осіб, що змінили стать. Необхідно проаналізувати висновки Генеральних адвокатів під час розгляду справ у Суді Справедливості Європейського Союзу, які є важливим елементом справедливого та законного рішення. У статті було використано метод аналізу, а також порівняльно-правовий метод, які було застосовано під час розкриття обставин справи, правових норм та висновків судів. Результати дослідження полягають у здійсненні комплексного аналізу європейського досвіду забезпечення прав осіб із трансідентичністю у практиці Суду справедливості Європейського Союзу. Досліджено еволюцію підходів Суду до тлумачення принципу недискримінації за ознакою статі, гендерної ідентичності та сексуальної орієнтації, започатковану у справах «VP проти Національного генерального управління імміграційної поліції Угорщини» та «Мірін проти Управління реєстрації осіб м. Клуж, Служби цивільного стану Управління реєстрації осіб та адміністрування баз даних Міністерства внутрішніх справ, Муніципалітету Клуж-Напока, у присутності Асоціації «Accept», Національної ради з боротьби з дискримінацією», у яких дискримінацію у зв’язку зі зміною статі було визнано формою дискримінації за статтю. Розглянуто правові аспекти захисту персональних даних трансгендерних осіб крізь призму стандартів права ЄС про повагу до приватного життя та обмеження обробки чутливих даних відповідно до вимог Загального регламенту про захист даних (GDPR) і загальної практики Суду щодо спеціальних категорій персональних даних. Проаналізовано питання пенсійного забезпечення осіб, які здійснили юридичне визнання зміни статі, зокрема з урахуванням позиції Суду у справі «MB проти Державного секретаря з питань праці та пенсій», де встановлено неприпустимість обмеження доступу до пенсійних прав через невиконання вимог, що порушують гідність та приватність трансгендерної особи. Обґрунтовується висновок про формування в межах права ЄС системи підвищених гарантій прав людини для трансгендерних осіб, що сприяє уніфікації національних стандартів захисту, утвердженню принципів рівності, гідності та недискримінації.</jats:p>