Abstract
<jats:p>Попри широке практичне застосування, реакція різних культур на конкретні молекули триазолів і їхні дози може істотно відрізнятися. Тому встановлення меж варіабельності відповіді у перспективних культур є необхідним для обґрунтування практичного впровадження та коректного формування рекомендацій. Мета. Метою дослідження було оцінити потенціал трьох нових речовин як регуляторів росту рослин з акцентом на їхню здатність підвищувати зимостійкість, визначити доцільність застосування цих нових сполук у майбутніх програмах рослинництва. Методи: Зерно пшениці м’якої (по 1000 насінин на варіант і контроль) передпосівно обробляли шляхом замочування у водних розчинах трьох триазольних сполук: CAS-64 (калій [1,2,4]триазоло[1,5-c] хіназолін-2-тіол), CAS-79 (калій тетразоло[1,5-c]хіназолін-5-тіол) та CAS-67 (5-(2-амінофеніл)-1H-1,2,4-триазол-3-тіолат) у концентраціях 0,01%, 0,02% і 0,04%. Тривалість замочування становила 24 год. Контролем була дистильована вода. Успішність перезимівлі оцінювали візуально та шляхом визначення вмісту розчинних цукрів у вузлі кущення в критичний зимовий період. Результати. Отримані дані свідчать, що формування схожості, стану посівів перед входом у зиму та підсумкового виживання озимої пшениці визначалося насамперед концентрацією застосованих триазольних сполук, тоді як сортова (генотипна) специфічність проявлялася переважно у ступені чутливості до підвищених доз та у величині позитивної відповіді. Загалом для обох сортів простежується типова для ріст-регуляторів дозозалежність: стимуляція за низьких-помірних концентрацій і депресія за надмірної дози. Сорт Співанка в відзначався більшою чутливістю до окремих чинників. Найкращим варіантом, був CAS-79 0,02%, який забезпечив найбільше виживання (приріст до 6,0% до контролю). Для CAS-64 у концентраціях 0,01–0,02% спостерігали стабільне, але менш виражене покращення. Найбільш ефективними для передпосівної обробки насіння виявилися CAS-64 і CAS-79 у концентрації 0,02%, які забезпечували статистично достовірне поліпшення показників перезимівлі озимої пшениці. Отримані фізіологічні зрушення узгоджуються з польовими показниками якості посіву та перезимівлі. Варіанти CAS-79 0,02% і CAS-64 0,02%, які забезпечували найвищі вуглеводні резерви у вузлі кущення, одночасно характеризувалися кращими значеннями схожості та виживання після зими. Висновки. CAS-79 у концентрації 0,02% є найбільш ефективним варіантом для обох сортів, забезпечуючи максимальне підвищення виживання та найкращу узгодженість показників перезимівлі. CAS- 64 0,01–0,02% може застосовуватись як альтернативний, більш м’який варіант із помірним, але стабільним ефектом. CAS-67 не рекомендовано для передпосівної обробки з метою підвищення зимостійкості, оскільки за підвищених концентрацій він викликає виражене зни-ження виживання, особливо у сорту Співанка.</jats:p>