Abstract
<jats:p>Анотація. У статті здійснено комплексний аналіз понять «музей просто неба» та «скансен» у контексті їхньої термінологічної диференціації у науковому, музейному та нормативно-правовому просторі. Актуальність дослідження зумовлена поширеною практикою синонімічного використання зазначених понять, що призводить до термінологічної невизначеності та складнощів у типологізації музейних установ. На основі аналізу міжнародних документів, національного законодавства та сучасних наукових праць визначено змістові межі термінологічної одиниці «музей просто неба» як багатофункціонального культурно-наукового комплексу, що забезпечує збереження, дослідження та інтерпретацію матеріальної та нематеріальної культурної спадщини у відкритому просторі. З’ясовано, що вказане поняття має узагальнюючий характер і охоплює широкий спектр музейних практик. Водночас у ході дослідження встановлено, що термін «скансен» має більш вузьке значення, історично сформоване у напрямі етнографічного підходу до відтворення традиційного середовища та способу життя. Розкрито його етимологію та походження від першого музею просто неба у Стокгольмі, що сприяло перетворенню власної назви на термінологічну одиницю. Обґрунтовано, що скансени доцільно розглядати як динамічні етнографічні середовища, які поєднують репрезентацію ідентичності та пам’яті, інтерактивні практики та сенсорний досвід, а розвиток їхньої діяльності відбувається у контексті концепцій «живої історії» та «гібридних культурних просторів». У статті визначено критерії, що дозволяють розмежувати зазначені поняття. Доведено, що скансен є спеціалізованим видом музею просто неба, який відрізняється чіткою етнокультурною спрямованістю. Встановлено, що відсутність уніфікованого визначення терміна в офіційних документах зумовлює неоднозначність його використання у науковому просторі. Узагальнені результати дослідження свідчать про необхідність розмежування понять «музей просто неба» та «скансен», а також доцільність визнання останнього як окремого різновиду музею просто неба у науковій та музейній практиці. Запропонований підхід сприятиме уніфікації термінології, підвищенню точності наукових досліджень та розвитку музейної справи.</jats:p>