Abstract
<jats:p>В статті представлені результати теоретичного аналізу питань психології розвитку та популяризації цих знань представниками вітчизняної психології першої половини ХІХ століття – представниками професорсько-викладацького складу Львівського і Харківського університетів, Університету святого Володимира міста Києва та інших вітчизняних освітніх закладів. Представлено аналіз наукової спадщини з питань психології розвитку викладача філософії Львівського університету П. Д. Лодія (1758–1834), магістра філософії, викладача Слобідсько-української гімназії представника університетської психологічної думки Харківського університету П. М. Любовського (роки життя невідомі), представників професорсько-викладацької корпорації Університету святого Володимира міста Києва І. М. Скворцова (1795–1863), В. М. Карпова (1798–1867), О. М. Новицького (1806–1884), П. С. Авсенєва (1810 –1852), С. С. Гогоцького (1813–1889). В результаті аналізу наукових творів психологічної тематики вказаних представників психологічної думки першої половини ХІХ століття, визначено, що психологічні ідеї щодо питань психологічного розвитку особистості містять особистісні філософські конструкти дослідників психічного життя людини, що ґрунтувались на тогочасних філософських системах, і мають певну практичну спрямованість. Психологічні ідеї представників філософської думки першої половини ХІХ століття, друковані академічні посібники і праці з психологічних проблем в тогочасних періодичних виданнях є внеском в розвиток психологічної культури населення України ХІХ століття. Представлено розуміння значення і завдань психології в структурних складових тогочасних філософських знань, доведення значення емпіричних методів пізнання проявів психічного життя людини. В статті представлені питання психології розвитку і просвітницька діяльність представників викладацького складу закладів освіти України першої половини ХІХ століття: видання підручників з курсів філософії, логіки, що містили психологічні знання і підручників з психології, проведення публічних лекцій для широкої аудиторії, публікацій психологічного змісту в тогочасних періодичних виданнях</jats:p>