Abstract
<jats:p>У роботі обґрунтовано, що акмеологічний підхід до підготовки майбутніх правників зміщує освітні акценти з репродуктивного засвоєння нормативно-правової бази на цілісне формування особистості як носія європейських правових цінностей. Доведено, що в межах цієї парадигми особистісна культура виступає внутрішнім етико-ціннісним «фільтром», який забезпечує непохитність принципів верховенства права навіть у критичних умовах воєнного стану та правової невизначеності. Визначено, що акмеологічний підхід розглядає навчальні труднощі та помилки не як деструктивні чинники, а як точки розгалуження для професійного зростання. Авторське трактування особистісної культури майбутнього правника репрезентовано як багаторівневе утворення, що інтегрує систему гуманістичних цінностей, високу правосвідомість та індивідуально-психологічні стратегії саморозвитку. Особливу увагу приділено трансформації гуманітарних дисциплін у дієвий інструментарій самопроєктування юриста, що сприяє відмові від шаблонних рішень на користь творчих стратегій. Такий підхід не лише підвищує ефективність юридичної діяльності, а й виступає превентивним засобом проти професійної деградації та вигорання. Доведено, що інтеграція філософської рефлексії, психологічної стійкості, культурної ідентичності та мовної досконалості створює цілісну акмеологічну модель особистісної культури юриста. Це забезпечує перехід від шаблонного функціонування до «продуктивної орієнтації», де професіоналізм базується на гуманістичних цінностях, творчому підході до вирішення правових колізій та постійному прагненні до самовдосконалення. Резюмовано, що акмеологічно орієнтований професіоналізм базується на «продуктивній орієнтації», де кожна юридична справа постає актом відповідальності, турботи про людину та професійного життєствердження</jats:p>