Abstract
<jats:p>У часи нестабільності, коли майбутнє є невизначеним, професійна ідентичність вчителів відіграє важливу роль у забезпеченні якості освіти та зміцненні стійкості суспільства. У цьому дослідженні розглядається трансформація професійної ідентичності вчителів в Україні шляхом аналізу того, як педагоги реформують своє призначення, цінності та мотивацію під час війни та систематичних потрясінь. У зв'язку з переміщенням населення, політичною нестабільністю та постійною небезпекою вчителі взяли на себе додаткові обов'язки лідерів, тих, хто надає емоційну підтримку, та агентів соціальної згуртованості у суспільстві. Ідентичність не є сталим властивістю, а є результатом тривалого формування під впливом законодавчого середовища, міжособистісних відносин та інших соціально-політичних чинників. У періоди відносної стабільності це формування відбувається поступово через професійне навчання, рефлексивну практику та набуття досвіду взаємодії. Натомість у періоди серйозних суспільних криз ці процеси прискорюються, що змушує швидко переосмислювати свою ідентичність в умовах підвищеного психологічного та професійного навантаження. У дослідженні взяли участь 58 вчителів середніх шкіл з різних регіонів України, які пройшли інтерв'ю. Для розуміння глибини перетворення ідентичності в контекстуальній динаміці, було проведено аналіз STEEP (соціальний, технологічний, економічний, екологічний та політичний), щоб визначити зовнішні сили, що формують професійний досвід. Тематичний аналіз, проведений за підходом Брауна та Кларка, виявив три взаємопов'язані напрямки трансформації ідентичності: (1) стійкість та моральна сила як основи професійної безперервності; (2) співпраця та згуртованість як механізми взаємної підтримки; та (3) педагогічна трансформація, що характеризується підвищеною соціальною відповідальністю, емпатією та адаптивною креативністю. Результати дослідження свідчать, що умови війни, одночасно посилюючи психологічний та професійний тиск, також посилюють відданість вчителів своїй професії та зміцнюють роль вчителів у підтримці стабільності, надії та спільних національних цінностей. Дослідження підкреслює важливість інтеграції рефлексивних, орієнтованих на ідентичність компонентів у програми підготовки вчителів з метою зміцнення емоційної стійкості, професійної активності та адаптивних здібностей в умовах тривалої невизначеності.</jats:p>