Abstract
<jats:p>Мета дослідження – дослідити особливості традиційної дерев’яної структури передмість Києва та можливості її збереження на основі узагальнення закордонного досвіду. Метод дослідження полягає у виявленні, обговоренні, аналізі та визначенні викликів збереження ідентичності та автентичності традиційних історичних передмість з характерною дачною забудовою для досягнення сталого розвитку. Методологічний підхід складається з двох частин. Перша – це стислий опис основних особливостей дерев’яної забудови дачних передмість Київщини, аналіз взаємозв’язків з навколишнім середовищем та ландшафтом, питання і проблеми ідентичності та автентичності, а також те, як їх можна пристосувати або переосмислити в сучасному контексті та концепціях. Друга – вивчення альтернативних підходів, які могли б узгодити традиційні принципи з поточними потребами захисту й відродження історичної міської тканини та переосмислення збереження від історичної архітектури до сталого розвитку. Результати дослідження. Виявлено можливості збереження традиційної різьбленої дерев’яної забудови на основі аналізу закордонного і вітчизняного досвіду. Встановлено, що конфігурація та взаємозв’язок житлових просторів передмість мають унікальну особливість створювати, зберігати і транслювати просторово-часові події, тобто ознаки ідентичності. Виявлено, що наразі існує три основних прийоми збереження дерев’яної забудови передмість: перенесення окремих будівель до музеїв під відкритим небом; збереження районів дерев’яної забудови як виокремлених заповідників у місті – в цьому випадку житлова функція зазвичай поступається туристичній і музейній; і, нарешті, регенерація житлових утворень дерев’яної забудови in situ, зі збереженням житлової функції та характерних типів просторів з активним залученням громади.</jats:p>