Abstract
<jats:p>Мета статті – дослідити особливості формоутворення міських просторів у процесі інтеграції фізкультурно‑спортивних комплексів у структуру житлових районів. Методи дослідження базуються на порівняльному аналізі реалізованих європейських фізкультурно‑спортивних комплексів, системно‑функціональному аналізі просторових рішень та узагальненні сучасних наукових підходів до формування міського середовища. Результати дослідження полягають у виявленні та узагальненні основних просторових моделей формоутворення міських просторів у контексті інтеграції спортивної інфраструктури, зокрема вертикальної, ландшафтної та кампусної моделей. Встановлено, що фізкультурно‑спортивні комплекси можуть виступати активними елементами міської структури, формуючи громадські простори та впливаючи на просторову організацію житлових районів. Висновки. Проведене дослідження підтверджує, що інтеграція фізкультурно‑спортивних комплексів у міське середовище сприяє підвищенню просторового взаємозв’язку, соціальної активності та якості міських просторів. Виявлені моделі формоутворення можуть бути використані як теоретична та практична основа для архітектурно‑містобудівного проєктування в умовах сучасних житлових районів.</jats:p>