Abstract
<jats:p>Мета статті – проаналізувати методологію та практичне використання регламентів виявлення хлоридів нітратом срібла під час консервації археологічних пам’яток з чорного металу до початку консерваційної обробки. У статті розглянуто особливості проведення лабораторного дослідження на виявлення хлоридів нітратом срібла в порівнянні з методами, що широко використовуються в реставрації через свою доступність: дослідження методом оптичної мікроскопії та дослідження у вологій камері. Методи дослідження. Під час відбору джерел було використано історіографічний метод, а також застосовано порівняльно-аналітичний та емпіричний методи для співвіднесення підходів виявлення ознак активності корозії. Результати. В роботі висвітлено розбіжності в регламентах методик у лабораторному дослідженні нітратом срібла в розглянутих джерелах. Простежено поступовий розвиток та деталізацію виявлення ознак активної корозії, проте питання визначення хлоридів на пам’ятках чорного металу до початку консерваційної обробки залишається недостатньо дослідженим. Водночас обґрунтовано обмеження використання методу виявлення хлоридів нітратом срібла для комплексних предметів та археологічного металу з низькою механічною міцністю, які не підлягають зануренню. Висновки. Дослідження демонструє необхідність систематизації виявлення ознак активної корозії на археологічних пам’ятках з чорного металу. Виявлено, що лабораторне дослідження нітратом срібла суттєво вирізняється з-поміж інших методів визначення ознак активної корозії завдяки його доступності та інформативності. Подальша розробка даного методу для перевірки предметів на етапі доконсерваційної обробки може мати цінність для точнішої оцінки стану предмета, а також вибору подальших консерваційних заходів.</jats:p>