Abstract
<jats:p>У статті досліджується місце та значення принципів адміністративної процедури у діяльності публічної адміністрації України. Розкрито роль адміністративної процедури як правової форми реалізації повноважень суб’єктів публічної адміністрації у відносинах з фізичними та юридичними особами. Проаналізовано норми Закону України «Про адміністративну процедуру», якими закріплено принципи здійснення адміністративних процедур, та визначено їх значення для забезпечення законності, обґрунтованості та своєчасності ухвалення адміністративних актів. У статті обґрунтовується, що зазначений Закон містить загальні норми права, які застосовуються до всіх видів адміністративних справ, тоді як галузеве та спеціальне законодавство встановлює особливості здійснення адміністративних процедур у окремих сферах публічно-правових відносин. Здійснено аналіз нормативно-правових актів, що регулюють адміністративно-процедурну діяльність, та виокремлено загальний, галузевий і спеціальний рівні правового регулювання. Показано взаємозв’язок між загальними принципами адміністративної процедури та спеціальними нормами, що застосовуються у реєстраційних, дозвільних і ліцензійних процедурах. Окрему увагу приділено рівню обізнаності державних службовців і посадових осіб органів місцевого самоврядування щодо принципів адміністративної процедури. На підставі результатів соціологічних опитувань 2024–2025 років встановлено, що найбільш засвоєними є принципи, які тривалий час застосовуються у правозастосовній діяльності, тоді як принципи, запроваджені Законом України «Про адміністративну процедуру», потребують подальшого роз’яснення. Зроблено висновок про необхідність системного навчання та підвищення рівня правової обізнаності як умови належного застосування принципів адміністративної процедури та забезпечення ефективного захисту прав осіб у відносинах з публічною адміністрацією.</jats:p>