Abstract
<jats:p>У статті обгрунтовано роль територіальної громади у соціальній адаптації внутрішньо переміщеної молоді щодо попередження соціального неблагополуччя. Внаслідок збройної агресії проти України значно зросла кількість внутрішньо переміщених осіб, серед яких молодь є особливо вразливою групою через порушення соціальних зв’язків, обмежений доступ до освітніх, культурних і трудових ресурсів, а також психоемоційні труднощі. Це підвищує ризик соціальної ізоляції та дезадаптації. Соціальне неблагополуччя молоді розглядається як комплексний стан, що поєднує психологічні труднощі, соціальну нестабільність, дефіцит ресурсів та обмежений доступ до допомоги, що ускладнює інтеграцію та соціалізацію. Автори підкреслюють, що громади можуть ефективно сприяти адаптації молоді через систему соціальних послуг, молодіжну інфраструктуру, участь державного та громадського секторів і залучення до громадського життя. Дослідження діяльності соціальних ініціатив і молодіжних центрів Черкаської області (зокрема Молодіжної ради при Черкаській обласній державній адміністрації, Черкаського обласного молодіжного ресурсного центру, ГО «Молодь для молоді» тощо) засвідчує їхню важливу роль у створенні умов для самореалізації молоді, підвищення рівня її соціальної інтеграції та профілактики негативних соціальних явищ. Виокремлено ключові механізми спрямовані на інтеграцію молодих внутрішньо переміщених осіб: участь у консультативних органах, налагодження інформаційно-комунікаційних зв’язків, психосоціальний супровід, підтримка працевлаштування та професійної активності, а також розвиток соціальної згуртованості через культурно-освітні та волонтерські ініціативи. Перспективи подальших досліджень полягають у вивченні ефективності громадських стратегій інтеграції молоді та впливу індивідуальних і макросоціальних чинників на попередження соціального неблагополуччя.</jats:p>