Abstract
<jats:p>У статті здійснено ґрунтовний контент-аналіз зарубіжного досвіду діяльності організацій та установ у сфері каністерапії як одного з ефективних допоміжних методів анімалотерапії, що активно застосовується в сучасних системах охорони здоров’я та соціальної підтримки. Розкрито теоретичні засади каністерапії, її міждисциплінарну природу та місце серед інноваційних реабілітаційних і психосоціальних практик. Значну увагу приділено аналізу практичних аспектів використання спеціально навчених собак у сферах охорони здоров’я, освіти, соціальної роботи та комплексної реабілітації різних категорій населення. Проаналізовано основні напрями діяльності міжнародних і національних каністерапевтичних організацій у США, країнах Європи та Ізраїлі, зокрема в частині підготовки та сертифікації фахівців і собак-терапевтів, розроблення та реалізації стандартизованих терапевтичних програм, а також налагодження міждисциплінарної та міжвідомчої співпраці. Виокремлено ключові цільові групи отримувачів послуг каністерапії, серед яких діти з особливими освітніми потребами, особи з інвалідністю, люди похилого віку, пацієнти з посттравматичними стресовими розладами, військовослужбовці та ветерани бойових дій. Узагальнено результати зарубіжних наукових досліджень, які підтверджують позитивний психоемоційний, соціальний та реабілітаційний ефект каністерапії, зокрема зниження рівня тривожності, покращення комунікативних навичок, соціальної адаптації та якості життя. Обґрунтовано доцільність адаптації міжнародного досвіду в українських умовах з урахуванням сучасних соціальних викликів і потреб вразливих груп населення, а також окреслено перспективи подальших наукових досліджень і практичного впровадження каністерапії в систему соціальних і реабілітаційних послуг України</jats:p>