Abstract
<jats:p>У статті здійснено аналіз наукових підходів до використання арт-терапії як ефективного інструменту психологічної допомоги та соціальної реабілітації дітей, зокрема тих, які перебувають у складних життєвих обставинах. Узагальнено погляди вітчизняних дослідників, які розглядають арт-терапію як спосіб зцілення через творче самовираження, гармонізацію внутрішнього стану особистості та відновлення активної життєдіяльності. Окрему увагу приділено арт-терапевтичним вправам, спрямованим на розвиток емоційно- почуттєвої сфери, подолання психологічних труднощів та формування навичок командної взаємодії, що базуються на практичному досвіді роботи з різними категоріями населення. Наголошено, що в умовах розвитку сучасних технологій та входження суспільства у вік штучного інтелекту з’являються нові можливості для розширення інструментарію соціальної роботи. У статті обґрунтовано доцільність використання штучного інтелекту як допоміжного засобу в арт-терапевтичній діяльності соціальних працівників, зокрема у процесі соціальної адаптації дітей з числа внутрішньо переміщених осіб. Визначено, що застосування ШІ здатне оптимізувати підходи до надання соціальних послуг, однак його арт- терапевтичний потенціал потребує подальших наукових досліджень та емпіричної перевірки. Розглянуто приклади вправ, згенерованих ШІ («Мій дім», «Моя історія в малюнках», «Я – супергерой»), та здійснено їх критичну оцінку з позицій психологічної безпеки дитини. Узагальнення результатів дозволило виокремити чотири основні змістовні блоки арт-терапевтичних вправ, запропонованих ШІ. Окремо наголошено, що ШІ-помічник обмежився виключно ізотерапевтичними (малюнковими) формами, не врахувавши інші можливі напрямки арт-терапії</jats:p>