Abstract
<jats:p>В умовах розвитку ринкової економіки та трансформації трудових відносин, зокрема зумовленої війною в Україні, актуалізується питання забезпечення працівників належними трудовими гарантіями та компенсаціями, а також ефективного правового регулювання відшкодування витрат, пов’язаних із виконанням трудових обов’язків. Особливого значення набуває своєчасне реагування законодавця на потребу вдосконалення нормативно-правової бази у сфері компенсаційних виплат з урахуванням динаміки сучасних трудових відносин. У цьому контексті важливим є формування чіткого та узгодженого підходу до визначення правової природи компенсаційних виплат, їх місця у системі трудового права, а також встановлення вичерпного переліку їх видів і підстав надання. Недостатня визначеність окремих аспектів правового регулювання компенсаційних виплат може призводити до неоднакового їх застосування на практиці та порушення прав працівників. У статті проаналізовано поняття компенсаційних виплат у трудовому праві та визначено їх роль у забезпеченні соціально-трудових гарантій і захисту майнових інтересів працівників. На основі аналізу наукових праць і чинного законодавства України окреслено основні ознаки компенсаційних виплат. Обґрунтовано значення компенсаційних виплат як важливого елемента механізму реалізації трудових гарантій, спрямованого на недопущення погіршення матеріального становища працівників у зв’язку з виконанням трудових обов’язків. Особливий акцент зроблено на компенсаційних виплатах, що здійснюються у зв’язку зі службовими відрядженнями, зокрема за кордон. Наголошено на тому, що такі виплати не є доходом, а спрямовані на покриття мінімально необхідних витрат і водночас забезпечують можливість виконання службових обов’язків. Розкрито особливості компенсаційних виплат у разі переїзду працівника на роботу до іншої місцевості; надбавок для працівників, чия робота має роз’їзний або польовий характер; компенсацій із відшкодування працівникові витрат, пов’язаних із використанням належного йому майна; а також компенсаційних виплат працівникам, які направляються на підвищення кваліфікації, професійну підготовку або перепідготовку з відривом від виробництва.</jats:p>