Abstract
<jats:p>Статтю присвячено комплексному лінгвістичному аналізу німецьких пестливих звертань (Kosenamen), зокрема звертань-прізвиськ (Übernamen), у сучасному німецькомовному просторі. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю систематизації семантичних і словотвірних характеристик пестливих номінацій як важливого складника мовного етикету, приватної комунікації та репрезентації міжособистісних стосунків. У межах антропоцентричної парадигми сучасного мовознавства такі одиниці розглядаються як засіб вербалізації емоційно-оцінної семантики та інструмент конструювання інтимного дискурсивного простору. Мета дослідження – виявити структурно-семантичні особливості Kosenamen, установити їхні основні тематичні групи та визначити продуктивні типи словотворення. Матеріалом дослідження слугували 344 одиниці пестливих звертань, дібрані з німецькомовних електронних ресурсів. Виокремлено десять семантичних груп звертань-прізвиськ. Продуктивними є номінації, пов’язані з гастрономічною сферою (передусім солодощами) та зоонімами, що відображає тенденцію до метафоризації позитивно маркованих ознак. Значну частку становлять звертання з казково- міфологічною, природною, соціально-рольовою, жартівливо-іронічною та еротичною семантикою. Установлено, що домінантними способами словотворення є словоскладання та афіксальна деривація із залученням демінутивних суфіксів (-chen, -lein, -i, -li), тоді як редуплікація, контамінація, скорочення й регресивна деривація функціонують менш продуктивно. Активний вплив англомовних запозичень свідчить про динамічність і відкритість сучасного німецькомовного приватного дискурсу. Доведено, що Kosenamen виконують експресивно-оцінну, прагматичну та соціально-маркувальну функції, відображаючи взаємодію мовної традиції, культурних моделей і креативності мовців.</jats:p>