Abstract
<jats:p>У роботі досліджується кореляція між етимологією двох груп дієслів (правильні та неправильні дієслова) англійської мови та можливими чинниками, що впливали на них. Для розкриття цієї теми було проаналізовано походження групи неправильних і групи правильних дієслів, визначено середню частоту походження дієслів з різних мов, встановленні співвідношення між джерелом запозичення та типом словозміни. Досліджено зв’язок історії англійської мови, а саме давньоанглійського періоду та періоду Middle English з граматичними засадами тих часів і сучасних форм дієслів. Аналіз було проведено задля встановлення можливих причин специфічного словотворення, трансформації і збереження форм дієслів впродовж певного періоду. Актуальність дослідження зумовлена тим, що не дивлячись на тенденцією до спрощення граматичної системи в сучасній англійській мові, поділ дієслів на правильні та неправильні залишається перманентним. Перевірено гіпотезу про те, що доробком давньоанглійського періоду та германської мовної спадщини є більшість нерегулярних дієслів сучасної англійської мови, а іншомовне, насамперед, французьке та латинське, походження має значна частина регулярних дієслів або вони сформувалися внаслідок пізніших мовних зв’язків. Джерельною базою дослідження послужили авторитетні етимологічні та історико-лінгвістичні видання, що дозволили досягти мети дослідження. Матеріалом розвідки стала вибірка з 172 нерегулярних та 74 регулярних дієслів. У статті застосовано методи порівняльно-історичного та етимологічного аналізу і кількісного підрахунку. Отримані результати засвідчують, що значно вищою є частка французьких і латинських запозичень у групі регулярних дієслів, порівняно з нерегулярними, а дієслова германського походження мають кількісну перевагу у групі нерегулярних дієслів. Таким чином, сучасний розподіл дієслів за типами словозміни в англійській мові тісно пов’язаний з історичними процесами розвитку останньої.</jats:p>