Abstract
<jats:p>Протягом останніх років технології штучного інтелекту інтенсивно впроваджуються в різні сфери людської діяльності, зокрема у візуальну культуру. Трансформуються не тільки технічні можливості, а й естетичні та етичні аспекти мистецтва. Виявлено, що нет-арт, особливостями якого є експерименти з мережею, кодом, інтерфейсами та взаємодія з «машиною» як з інструментом, також зазнає певних змін внаслідок впровадження генеративних та алгоритмічних форм створення контенту. За допомогою аналізу творів нет-арту і тематичної наукової літератури встановлено, що ця тенденція урізноманітнює творчі можливості, проте призводить до посилення залежності від цифрових технологій та медіакорпорацій. Метою роботи є виявлення нових естетичних форм, сенсів та етичних вимірів, що виникають на перетині людської креативності, віртуальних мереж та машинних алгоритмів, функціонування яких часто приховане від митців і глядачів. Методологія. Дослідження побудоване на використанні міждисциплінарного підходу, який поєднує у собі наступні складові: культорологічний підхід — для окреслення контексту виникнення штучного інтелекту у сучасній цифровій естетиці; мистецтвознавчий підхід, за допомогою якого проводився аналіз творів нет-арту з використанням штучного інтелекту; семіотичний підхід, необхідний для розуміння сенсових змін; герміневтичний підхід, який дозволяє інтерпретувати нові теоретичні поняття, що виникають у мистецтві генеративного ШІ. Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає у визначенні трансформацій нет-арту (зокрема, його естетичної, семіотичної та етичної складових) під впливом генеративних алгоритмів штучного інтелекту. Запропоновано використання нет-арту як критичного регуляторного інструменту для аналізу можливостей та наслідків застосування штучного інтелекту у соціокультурній сфері. Висновки. Встановлено, що вплив штучного інтелекту на нет-арт є багатовекторним і змінює не лише інструментальний підхід, але й зумовлює переосмислення таких важливих для естетики та семіотики візуальної культури понять, як автор, художній твір та творчий процес. Застосування штучного інтелекту у проєктах нет-арту є складним поєднанням людських творчих ідей, машинних генеративних алгоритмів, можливостей інтернету та великої кількості даних, які створюють нові синтетичні форми цифрового мистецтва. Окрім беззаперечних переваг, використання ШІ може мати негативний і часто прихований вплив на суспільство через «штучний» програмований підхід та можливі маніпуляції. Цей вплив нерідко підлягає перегляду з боку представників нет-арту, для яких пріоритетною є критична спрямованість мистецтва, зокрема шляхом взаємодії з можливостями самого штучного інтелекту.</jats:p>