Abstract
<jats:p>У статті здійснено комплексний аналіз різьблених орнаментів на тлі ікон пов’язаних із творчістю умовно названого «Волинського іконописця 1630р.» та його кола. На основі порівняльного іконографічного, стилістичного й техніко-технологічного аналізу пам’яток із колекції Волинського краєзнавчого музею систематизовано орнаментальні мотиви , визначено їх композиційні схеми та окреслено можливі джерела формування орнаментики. Доведено, що різьблені по левкасу рослинні та геометричні орнаменти є важливою ознакою ідентифікації майстра й мистецького середовища.Метою роботи є систематизація та аналіз різьблених орнаментів на тлі ікон «Волинського майстра 1630р.», а також виявлення можливих аналогій у інших пам’ятках, гравюрі, книжковій графіці та декоративному мистецтві. Предметом дослідження є ікони, створені майстром 1630 року та його учнями, найближчим колом, послідовниками.Методологія. Методологічну основу становить порівняльний аналіз іконографічних стилістичних і техніко-технологічних характеристик пам’яток. Наукова новизна полягає у систематизації та класифікації вирізаних орнаментів на тлі ікон пов’язаних з «Волинським іконописцем 1630р» та його кола. Виокремлено характерні орнаментальні мотиви й композиційні схеми, визначено їх техніко технологічні особливості. Уточнено можливі джерела формування орнаментики.Висновки. Різьблені орнаменти на тлі ікон волинського майстра 1630 р. є важливим елементом художньої мови українського іконопису XVII ст. Вони відображають синтез західноєвропейських ренесансно барокових і східних впливів, творчо переосмислених у місцевому середовищі. Аналіз орнаментів дозволяє не лише глибше зрозуміти стилістичні особливості пам’яток, але й слугує інструментом атрибуції та реконструкції мистецьких зв’язків епохи.</jats:p>