Abstract
<jats:p>Статтю присвячено осмисленню значення Волинського хорового конкурсу як важливого чинника відродження акапельного співу в аматорських хорових колективах України. Подію розглянуто в контексті відзначення 150-річчя від дня народження видатного українського диригента, композитора, етномузиколога, культурного діяча — Олександра Кошиця, чия творча спадщина стала підґрунтям формування професійних принципів українського хорового виконавства.У статті проаналізовано історичні передумови становлення конкурсу, його концептуальні засади, репертуарну політику та роль у популяризації національної хорової традиції. Особливу увагу зосереджено на відродженні культури акапельного співу як основи українського хорового мистецтва, розвитку виконавської майстерності аматорських колективів, формуванні художньо-естетичних орієнтирів і зміцненні міжрегіональних творчих зв’язків.Доведено, що Волинський хоровий конкурс виступає не лише мистецьким змаганням, а й потужною платформою для збереження та актуалізації національної духовної спадщини, продовжуючи традиції, закладені Олександром Кошицем, та сприяючи утвердженню української хорової культури в сучасному культурному просторі.Мета роботи полягає у всебічному науково-теоретичному осмисленні Волинського хорового конкурсу як вагомого чинника розвитку сучасного українського хорового мистецтва та відродження традицій акапельного співу в аматорських хорових колективах України. Дослідження спрямоване на визначення культурно-мистецького потенціалу конкурсу, його ролі у формуванні художньо-естетичних орієнтирів, підвищенні виконавської майстерності, розширенні репертуарної палітри та утвердженні національних виконавських традицій.Водночас мета статті передбачає з’ясування значення конкурсного руху як ефективного механізму збереження й актуалізації української духовної та музичної спадщини, зокрема в контексті відзначення 150-річчя від дня народження видатного українського диригента, композитора та культурного діяча — Олександра Кошиця. Особливу увагу зосереджено на виявленні спадкоємності між творчими принципами Олександра Кошиця та сучасною практикою аматорського хорового виконавства, а також на окресленні перспектив подальшого розвитку акапельної традиції в умовах сучасного соціокультурного простору України.Наукова новизна полягає у комплексному аналізі Волинського хорового конкурсу як цілісного культурно-мистецького феномену, що вперше розглядається в аспекті відродження акапельного співу в аматорських хорових колективах України. У роботі запропоновано системне осмислення конкурсу не лише як мистецького змагання, а як дієвого механізму формування сучасного хорового простору, інструмента збереження та трансляції національної виконавської традиції.Уперше окреслено спадкоємність між творчо-виконавськими принципами Олександра Кошиця та концептуальними засадами сучасного конкурсного руху, зокрема в частині утвердження пріоритету акапельного звучання, художньої інтерпретації українського хорового репертуару та підвищення професійного рівня аматорських колективів.Новизна також виявляється у визначенні ролі регіонального мистецького проєкту як чинника консолідації хорової спільноти, активізації міжрегіональної культурної комунікації та актуалізації духовної спадщини в умовах сучасних соціокультурних трансформацій.Висновки. Волинський хоровий конкурс виступає важливим чинником розвитку сучасного українського хорового мистецтва, сприяючи відродженню та популяризації акапельного співу серед аматорських хорових колективів. Конкурс не лише формує високий виконавський рівень учасників, а й визначає художньо-естетичні орієнтири для розвитку національної хорової культури. Дослідження засвідчило, що Волинський конкурс є не просто змагальною платформою, а дієвим механізмом консолідації хорової спільноти, підвищення репертуарної різноманітності та активізації міжрегіональної культурної комунікації.Уперше підкреслено спадкоємність між творчими принципами Олександра Кошиця та сучасною практикою аматорського хорового виконавства, зокрема щодо пріоритету акапельного звучання, художньої інтерпретації українського репертуару та підвищення виконавської майстерності. Волинський хоровий конкурс виступає ефективним засобом збереження та актуалізації національної музичної та духовної спадщини, сприяючи утвердженню української культурної ідентичності та формуванню сучасного соціокультурного простору, де цінуються традиції і художня самобутність.Перспективи подальшого розвитку конкурсу пов’язані з розширенням його освітньо-мистецького потенціалу, інтеграцією сучасних технологій у хорову практику, популяризацією українського акапельного співу за межами регіону та підвищенням ролі аматорських колективів у національному та міжнародному культурному просторі.</jats:p>