Abstract
<jats:p>Статтю присвячено теоретичному осмисленню фортепіанної підготовки як одного з провідних чинників розвитку інтерпретаційного мислення здобувачів мистецької освіти. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю переорієнтації виконавської підготовки з домінування технічно-репродуктивних підходів на формування здатності до усвідомленого художнього тлумачення музичного твору. Метою роботи є виявлення змістових і структурних характеристик інтерпретаційного мислення музиканта-виконавця та визначення ролі фортепіанної підготовки у його становленні. Методологію дослідження становлять аналітичний, герменевтичний і системно-структурний підходи, що дали змогу розглянути інтерпретацію як багатовимірний музично-мисленнєвий процес. У ході аналізу фортепіанна підготовка осмислюється як комплексна сфера професійної діяльності, у межах якої інтегруються технічні, інтонаційно-образні, аналітичні та художньо-смислові аспекти виконавства. Наголошується, що саме поєднання раціонального аналізу та інтуїтивно-образного переживання музичного матеріалу забезпечує цілісність інтерпретаційного процесу. Обґрунтовано положення про інтерпретаційне мислення, як інтегративний різновид музичного мислення, спрямований на розкриття та індивідуальне втілення художніх смислів авторського тексту.Наукова новизна статті полягає у конкретизації структурної організації інтерпретаційного мислення здобувачів мистецької освіти, що охоплює аналітичний, інтонаційно-образний, емоційно-ціннісний та виконавсько-практичний компоненти, а також у розкритті механізмів їх взаємодії у процесі роботи над фортепіанним репертуаром. Зроблено висновки, що фортепіанна підготовка створює сприятливі умови для переходу від репродуктивного виконання до усвідомленої творчої діяльності, сприяє формуванню інтерпретаційної культури, професійної самостійності та художнього самовизначення майбутнього музиканта-педагога.</jats:p>