Abstract
<jats:p>У статті здійснено комплексне дослідження інституційно-правових засад європейської інтеграції системи підготовки фахівців для сектору безпеки і оборони України в умовах воєнного стану та повоєнної трансформації держави. Обґрунтовано, що сучасні безпекові виклики мають комплексний характер і охоплюють воєнний, правоохоронний, розвідувальний, кібербезпековий та гуманітарний виміри, що зумовлює необхідність підготовки кадрів нового типу. Доведено необхідність переходу від традиційної відомчо-орієнтованої моделі до інтегрованої міжвідомчої системи підготовки, сумісної з європейськими та євроатлантичними стандартами, заснованої на принципах функціональної взаємодії, інституційної сумісності та спільних професійних компетентностей. Проаналізовано діяльність Європейського коледжу безпеки та оборони (ESDC), Агентства Європейського Союзу з підготовки правоохоронних органів (CEPOL), підходи Європейського Союзу до суддівської та правничої підготовки, а також досвід НАТО у межах програми Defense Education Enhancement Programme (DEEP), що спрямована на модернізацію системи військової освіти та розвиток інституційної спроможності держав-партнерів. Визначено основні напрями нормативно-правового та організаційного вдосконалення національної системи безпекової освіти, зокрема впровадження міжвідомчих освітніх стандартів, розвиток модульних програм підготовки та механізмів взаємного визнання результатів навчання. Зроблено висновок, що європейська інтеграція системи підготовки фахівців для сектору безпеки і оборони України має розглядатися як складова інституційної модернізації держави, посилення її обороноздатності, підвищення стійкості до сучасних загроз та забезпечення ефективного функціонування сектору безпеки і оборони в умовах тривалої трансформації. Підкреслено, що успішна імплементація європейських підходів сприятиме формуванню єдиного безпекового освітнього простору та підвищенню рівня професійної мобільності фахівців.</jats:p>