Abstract
<jats:p>У статті досліджено інституційну модернізацію органів місцевого самоврядування як ключову передумову формування та реалізації синергетичного потенціалу територіальних громад в умовах децентралізації, воєнних викликів та цифрової трансформації. Обґрунтовано, що синергетичний потенціал громади не виникає автоматично внаслідок передачі повноважень і ресурсів, а формується за умови цілеспрямованої модернізації управлінських інститутів, процедур та інструментів координації колективної дії. Метою статті є обґрунтування авторської концепції інституційної модернізації органів місцевого самоврядування як чинника перетворення ресурсів територіальної громади на стійкі синергетичні ефекти розвитку. Методологічною основою дослідження є поєднання системного, синергетичного та інституційного підходів, а також методів логіко-структурного аналізу, концептуального моделювання та порівняльного аналізу. У результаті дослідження встановлено, що модернізовані органи місцевого самоврядування, які функціонують на засадах відкритості, цифрової інтеграції, стратегічного планування та партнерської взаємодії, здатні забезпечувати резонансну взаємодію соціального капіталу, фінансових ресурсів і управлінських рішень. Практичну значущість отриманих результатів підтверджено аналізом українських кейсів (Львів, Вінниця, Печеніжинська громада), які демонструють зниження транзакційних витрат, підвищення управлінської спроможності та посилення стійкості громад. Наукова новизна полягає у розробленні авторських положень, згідно з якими вперше визначено архітектуру резонансної взаємодії ресурсів громади через платформні рішення, удосконалено модель інституційної модернізації як переходу від ієрархії до мережевої координації та розширено трактування синергетичного потенціалу як інструменту зниження транзакційних витрат у кризових умовах.</jats:p>