Abstract
<jats:p>Статтю присвячено комплексному теоретико-правовому дослідженню взаємозв’язку конституційного статусу людини та професійної етики поліцейського крізь призму впливу міжнародних стандартів прав людини. Обґрунтовано, що конституційний статус особи є базовою категорією сучасного конституціоналізму, яка визначає правові межі діяльності держави та спрямованість функціонування її органів, зокрема правоохоронних. Доведено, що права і свободи людини виступають системоутворювальним елементом правового порядку та критерієм оцінки законності діяльності публічної влади. Проаналізовано структуру конституційного статусу особи, механізми гарантій його реалізації та роль державних інституцій у забезпеченні прав людини. Особливу увагу приділено значенню міжнародних стандартів як універсальних нормативних орієнтирів, що визначають допустимі межі державного втручання та формують критерії правомірності дій правоохоронців. Розкрито сутність поліцейської деонтології як складової частини юридичної етики, охарактеризовано її структуру, функції та роль у регуляції службової поведінки працівників поліції. Установлено, що професійна етика виступає внутрішнім механізмом забезпечення законності, гуманізму й неупередженості правоохоронної діяльності та доповнює юридичні норми у випадках дискреційних повноважень. Досліджено вплив практики міжнародних судових інституцій на формування стандартів поведінки правоохоронців і визначено їх значення як орієнтирів належного правозастосування. Виявлено основні проблеми забезпечення конституційних прав у діяльності поліції, серед яких – нормативні колізії, інституційні труднощі, недоліки правозастосовної практики, тривалість розгляду скарг і наявність етичних ризиків професійної діяльності. Обґрунтовано необхідність комплексного вдосконалення правового та етичного забезпечення правоохоронної діяльності через гармонізацію законодавства з міжнародними стандартами, розвитку механізмів контролю, підвищення професійної підготовки персоналу та використання міжнародного досвіду реформування поліції. Зроблено висновок, що ефективність реалізації конституційного статусу людини у сфері правоохоронної діяльності визначається інтегрованою взаємодією нормативних, інституційних і ціннісно-етичних компонентів правової системи.</jats:p>