Abstract
<jats:p>У статті здійснено комплексний аналіз впливу творчості Вітні Х’юстон на розвиток сучасної музичної культури, зокрема у сфері естрадно-вокального мистецтва кінця ХХ – початку ХХІ століття. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю осмислення ролі видатних виконавців у формуванні нових вокальних стандартів та трансформації музичних практик у глобалізованому культурному просторі. Попри значну кількість досліджень, присвячених популярній музиці, проблема аналізу вокальної техніки Вітні Х’юстон та її впливу на подальший розвиток естрадного співу залишається недостатньо висвітленою. Метою роботи є виявлення специфіки виконавського стилю співачки, визначення його витоків і встановлення механізмів впливу на подальший розвиток поп-, R&B- та соул-вокалу. У дослідженні проаналізовано основні етапи творчого шляху Вітні Х’юстон, а також розкрито ключові характеристики її вокальної техніки, зокрема темброву організацію голосу, динамічну гнучкість, інтонаційну точність, використання мелізматики, runs і riffs, а також імпровізаційність і варіативність повторів. Особливу увагу приділено впливу афроамериканської музичної традиції, передусім напрямків госпел та соул, на формування виконавської манери Уітні Хьюстон, що поєднує технічну свободу з високим рівнем емоційної виразності. Доведено, що творчість співачки сприяла кодифікації нової моделі поп-вокалу, у межах якої вокал виступає не лише як засіб відтворення мелодії, а як головний структуротворчий елемент музичного твору. У статті також простежено вплив Вітні Х’юстон на наступні покоління виконавців і сучасні вокальні практики, включаючи популяризацію мелізматичного співу та формування нових стандартів виконавської майстерності. У висновках підкреслюється, що її творчість має системний характер впливу, охоплюючи як художньо-естетичний, так і педагогічний вимір сучасної музичної культури.</jats:p>