Abstract
<jats:p>У статті досліджено проблему інтеграції технологій критичного мислення у природничу освітню галузь початкової школи в умовах глибинних трансформацій сучасної системи освіти. Автори наголошують, що нова освітня парадигма спрямована на всебічний інтелектуальний і моральний розвиток особистості, формування самостійного, творчого й критичного мислення, що є ключовою метою багатьох міжнародних програм. Підкреслюється, що стрімке зростання інформаційних потоків вимагає від учнів уміння аналізувати, оцінювати й застосовувати знання у практичній діяльності, а не лише запам’ятовувати факти. Особливу увагу приділено курсу «Я досліджую світ», який інтегрує природничі, суспільствознавчі та історичні знання, формуючи цілісне бачення світу й науковий світогляд молодших школярів. У статті окреслено три ключові характеристики критичного мислення – організованість, логічність і рефлексивність – та показано їхній потенціал у розвитку допитливості, відповідальності, системності й толерантності учнів. Розглянуто диференційовані завдання (відтворювальні, реконструктивно-варіативні, частково-пошукові, творчі), що сприяють формуванню навичок аналізу, класифікації, синтезу й узагальнення. Окремо висвітлено технологію розвитку критичного мислення, яка реалізується через три етапи – виклик, осмислення та рефлексію – із застосуванням сучасних методик («Ромашка питань», ІНСЕРТ, «Фішбон», «Шість капелюхів» Е. де Боно, стратегія «тонких» і «товстих» запитань тощо). Зроблено висновок, що використання цих технологій у природничій освіті не лише поглиблює розуміння навчального матеріалу, а й забезпечує формування наукового світогляду, громадянської свідомості та готовності учнів до сталого розвитку.</jats:p>