Abstract
<jats:p>Екологічна компетентність – це необхідний атрибут громадянина, здатного жити в умовах концепції сталого розвитку, приймати виважені рішення щодо використання природних ресурсів і нести відповідальність за наслідки своєї діяльності. Її формування починається саме в початковій школі, де закладаються основи ціннісного ставлення до природи та елементарні практичні навички екологічно доцільної поведінки. Екологічна компетентність є однією з ключових, що передбачає усвідомлення основи екологічної культури; виявлення інтересу до природи, активне ставлення до проблем довкілля; здатність до розумного та ощадливого природокористування. Встановлено, що екологічна компетентність трактується як інтегративна якість особистості, що охоплює сукупність екологічних знань, умінь, практичного досвіду, ціннісних орієнтацій та мотивації, необхідних для ефективної, екологічно безпечної та відповідальної діяльності в довкіллі. З’ясовано, що до структури екологічної компетентності входять такі компоненти: когнітивний (знаннєвий) компонент; ціннісно-мотиваційний (емоційно-ціннісний) компонент; діяльнісно-поведінковий (практичний) компонент; рефлексивно-оцінювальний компонент (додатковий). Визначено педагогічні умови формування екологічної компетентності учнів в початковій школі: інтегрування змісту екологічної освіти в інші дисципліни початкової школи; реалізація діяльнісного підходу до формування екологічної компетентності учнів початкових класів; створення фізичного та інформаційного середовища, яке стимулює екологічну активність; формування ціннісно-мотиваційного компонента – екологічної свідомості та відповідальності учнів. Здійснено добірку практичних завдань, екологічних акцій, ігор, квестів, вікторин тощо, які можна реалізовувати у межах кожної педагогічної умови.</jats:p>