Abstract
<jats:p>У статті розкрито продуктивні підходи до формування джерельної бази педагогічного дослідження на сучасному етапі розвитку цифрового суспільства. З’ясовано, що термінне міжгалузеве поняття «підхід» сучасні науковці тлумачать й почасти ототожнюють означений термін з такими поняттями, як «технологія», «принцип», «метод», «парадигма», «тип навчання», що спричиняє виникненню двозначності, термінологічної неузгодженості у терміносистемі. У педагогічній галузі утрадиційнено поняття «підхід» розглядають як методологічну категорія, що позначає складне багатовимірне явище, системну сукупність якого становлять принципи, технології, методи, прийоми, засоби й форми навчання. У межах нашої розвідки поняття «підхід» потлумачено як спосіб організації дій, спрямований на розв’язання конкретних завдань, досягнення цілей, основними характеристиками якого є концептуальність, методологічність, цільова спрямованість. Аналіз і синтез напрацювань науковців педагогічної галузі з означеної проблеми дають змогу констатувати, що сучасна джерелознавча база педагогічного дослідження трансформувалася з пасивного накопичення різногалузевої літератури в динамічну інтелектуальну систему, яка віддзеркалює інноваційність наукового мислення, ерудицію, стратегію авторського пошуку, способи опрацювання наукової інформації, інтерпретування процесів, позицій з проблем освітньої галузі, що водночас вплинуло на зміну підходів до формування джерельної бази педагогічного дослідження. Синтез результатів наукових розвідок сучасних дослідників педагогічної галузі дав змогу виокремити пріоритетні підходи до формування джерельної бази педагогічного дослідження, зокрема: 1)мережевий підхід; 2) міждисциплінарний підхід; 3)автоматичне управління джерелами; 4) герменевтичний підхід; 5) компаративістський підхід, що дають змогу динамічно генерувати покликання згідно з вимогами ДСТУ або APA. Констатовано, що кожен із описаних підходів до формування джерельної бази педагогічного дослідження постійно зазнає доповнень і змін з урахуванням тенденцій у цифровізації усіх сфер функціонування сучасного суспільства, процесів глобалізації й інтеграції в міжнародній співпраці, адже в умовах домінування цифрової парадигми традиційні архіви поступаються електронним ресурсам, відтак надважливим для дослідника-початківця стає вміння працювати з наукометричними базами, такими, як: Google Scholar та Web of Science. Акцентовано, що важливим складником наукової діяльності дослідника є використання відкритих освітніх ресурсів (OER) та цифрових репозиторіїв закладів вищої освіти, що уможливлює швидкий доступ до необхідних джерел інформації, своєчасне опрацювання, аналіз та синтез наявних джерел інформації у відкритому доступі, а також здійснення теоретичних узагальнень і формулювання висновків. Окреслені й проаналізовані в статті підходи до формування джерельної бази педагогічного дослідження здобувачів ступеня доктора філософії розглянуто як тривимірний феномен, що поєднує технологічний вимір (автоматизація й використання бібліографічних менеджерів (Zotero, Mendeley); методологічний вимір (інтегрування герменевтичної інтерпретації з компаративістським аналізом міжнародного досвіду); етичний вимір (безкомпромісне дотримання академічної доброчесності й критичний відбір наукових джерел).</jats:p>