Abstract
<jats:p>У статті здійснено всебічне дослідження нетворкінгу як системного елемента, що сприяє розвитку академічної культури в освітніх закладах у контексті цифровізації, інтернаціоналізації та соціальних змін. Розглянуто, яким чином мережеві зв’язки сприяють формуванню соціального капіталу навчального закладу, розвитку академічної доброчесності, партнерства та професійного зростання учасників освітнього процесу. Підкреслено важливість горизонтальних і вертикальних комунікацій для зміцнення довіри, підвищення якості науково-освітньої діяльності та інтеграції закладу в національний і міжнародний освітній простір. Проаналізовано сучасні моделі мережевої взаємодії та окреслено організаційно-управлінські умови для успішного впровадження нетворкінгу в стратегію розвитку академічної культури. Дослідження підтверджує, що системна підтримка мережевих практик підвищує інституційну стійкість і здатність навчального закладу адаптуватися до соціокультурних викликів. Одночасно обґрунтовано необхідність формування цифрової компетентності учасників освітнього процесу як передумови ефективної мережевої взаємодії. Зроблено акцент на ролі лідерства та інституційної підтримки у створенні сприятливого середовища для розвитку сталих професійних спільнот.</jats:p>