Abstract
<jats:p>У період воєнного стану пожежні-рятувальники ДСНС України поєднують реагування на надзвичайні ситуації з ліквідацією наслідків бойових дій, що супроводжується повторною травматичною експозицією, порушенням відновлення та ризиком психоемоційного виснаження. Соціальна підтримка є ключовим психосоціальним ресурсом, який може підвищувати благополуччя та буферувати дію стресорів. Мета дослідження – з’ясувати, чи відрізняються показники сприйняття соціальної підтримки (за джерелами та загалом) у рятувальників залежно від територіального контексту служби. Дизайн – поперечний порівняльний; вибірка становить 227 пожежних-рятувальників зі стажем не менше шести років. Використано Multidimensional Scale of Perceived Social Support (MSPSS): «значущі інші», «сім’я», «друзі» та загальний бал. Порівнювали дві незалежні групи: віддалені від зони активних бойових дій регіони (Київська і Черкаська області; n=119) та регіони з вищою воєнною напругою, які знаходяться ближче до зони бойових дій (Харківська і Сумська області; n=108). Міжгрупові відмінності перевірялися t-критерієм Стьюдента; практичну значущість оцінювали за Cohen’s d (95% ДІ). У віддаленіших регіонах підтримка була вищою за «сім’єю» (p=3,042×10^-5; d=0,566), «значущими іншими» (p=0,038; d=0,278) і загальним показником MSPSS (p=2,230×10^-4; d=0,499); за підтримкою друзів відмінностей не виявлено (p=0,623; d=0,065). Результати обґрунтовують диференційоване планування психосоціальних і організаційних заходів у прифронтових підрозділах із фокусом на сімейно-партнерських ресурсах та командній взаємодії.</jats:p>