Abstract
<jats:p>У статті теоретично обґрунтовано специфіку застосування інтермедіального підходу в освітньому процесі та репрезентовано методику його реалізації на уроках літератури у закладах загальної середньої освіти. Авторка розглядає інтермедіальний аналіз як ефективний інструмент зіставлення літературного тексту та його екранізації (кінофільму чи анімаційної версії), що дозволяє учням глибше усвідомити особливості художнього образу, жанрової природи та засобів мистецької репрезентації. У роботі окреслено умови проведення компаративного аналізу на етапі узагальнення вивчення художнього твору. Акцентовано на необхідності попереднього перегляду екранізації всіма учнями для якісного зіставлення. Значну увагу приділено формуванню базових знань із кінематографічної термінології (сценарій, кадр, сцена, монтаж, ракурс, план, світло, музичний супровід тощо), що забезпечує усвідомлене порівняння літературних і кінематографічних засобів. У статті наведено приклади інтермедіального аналізу: зіставлення роману Діани Вінн Джонс «Мандрівний замок Хаула» та аніме Г. Міядзакі, повісті Джозефа Конрада «Серце пітьми» та фільму Ф. Кополли «Апокаліпсис сьогодні», а також інтерпретацій поезії у музичному мистецтві (твори Р. Бернса, Ф. Шіллера, Р. Кіплінга). Як приклад запропоновано інтермедіальний аналіз поезії Р. Кіплінга «Якщо…» та рок-балади Тараса В’єнца. Порівняння мистецьких творів здійснюється за універсальними аспектами: форма подачі, наратив, персонажі, хронотоп, емоційний вплив, символіка, сприйняття та уява читача/глядача. Акцентовано, що інтермедіальний аналіз сприяє розвитку критичного мислення, творчих здібностей, культурної компетентності та підвищує мотивацію до навчання здобувачів освіти, водночас вимагаючи від учителя міждисциплінарної підготовки.</jats:p>