Abstract
<jats:p>У статті наведено результати теоретичного та емпіричного дослідження індивідуально-психологічних чинників формування лідерського потенціалу та професійного вигорання працівників автомобільної сфери. Лідерський потенціал працівників автомобільної сфери розглядається як інтегроване утворення особистості, що забезпечує ефективність професійної діяльності, взаємодію в колективі та здатність до організації спільної роботи. У дослідженні проаналізовано особливості ціннісно-мотиваційної сфери персоналу та їхній взаємозв’язок з рівнем сформованості лідерського потенціалу. Встановлено позитивний взаємозв’язок між мотивацією до досягнення успіху та лідерським потенціалом (у вигляді сформованих лідерських здібностей) за одночасного негативного статистично значущого зв’язку між мотивацією уникнення невдач та рівнем лідерських здібностей. Виявлено позитивний сильний зв’язок між рівнем сформованості термінальних цінностей та розвитком лідерських здібностей, водночас між інструментальними цінностями та рівнем лідерських здібностей зв’язку не виявлено. Професійне вигорання трактують як складний багатофакторний процес, який охоплює емоційне виснаження, відчуження від інших людей та зниження відчуття власної ефективності. Проаналізовано роль особистісної тривожності та локусу контролю як ключових індивідуально-психологічних детермінант вигорання. Встановлено позитивний статистично значущий зв’язок між особистісною тривожністю та емоційним виснаженням і деперсоналізацією, що свідчить про підвищення емоційної вразливості у професійній діяльності. Виявлено, що екстернальний локус контролю пов’язаний із зростанням проявів вигорання, тоді як інтернальність виконує функцію психологічного ресурсу, сприяє саморегуляції, підвищує стресостійкість і знижує ризик розвитку професійного вигорання. Здобуті дані можуть слугувати корисним інструментом для психологів, HR-спеціалістів та керівників компаній автомобільної галузі для розвитку лідерських здібностей співробітників та запобігання професійному вигоранню.</jats:p>