Abstract
<jats:p>У статті наголошено на тому, що сучасна освіта функціонує в умовах невизначеності, складності та багатоваріантності освітніх траєкторій, переходячи до проєктно-прогностичної моделі підготовки майбутніх учителів, які виступають аналітиками освітніх даних, модераторами цифрової взаємодії, фасилітаторами індивідуального розвитку та стратегами освітнього процесу. Саме тому здатність до прогнозування стає інтегративною професійною якістю майбутнього вчителя, поєднуючи педагогічне мислення, рефлексію, аналітичні навички та цифрову компетентність. Доведено, що середовищний підхід є ефективним інструментом вирішення цих проблем. З огляду на положення теорії освітнього середовища, концепції цифровізації вищої освіти та ідеї рефлексивної педагогіки можна позиціонувати цифрово зорієнтоване рефлексивне освітнє середовище закладу вищої освіти як багатовимірну педагогічну систему, що інтегрує технологічні, змістові, організаційні та особистісно-рефлексивні складники професійної підготовки майбутніх учителів. Його функційні характеристики розкрито через прогностичну, аналітичну, рефлексивну, моделювально-проєктувальну та адаптивну функції. Доведено, що на мікрорівні створення такого середовища в межах викладання навчального компонента задля формування здатності до прогнозування реалізується через переорієнтацію навчальних завдань на прогнозування, систематичне використання цифрових інструментів для фіксації та аналізу мислення, упровадження сценарного моделювання як когнітивної технології розвитку педагогічної антиципації, сутність якої полягає в цілеспрямованому проєктуванні множинних варіантів розвитку освітньої ситуації з подальшим аналізом їхніх імовірних наслідків; організацію структурованої рефлексії, формування культури варіативності педагогічних рішень. Аргументовано, що системне впровадження сценарного моделювання сприяє формуванню прогностичної гнучкості, стратегічного бачення, уміння враховувати контекст, здатності до попередження педагогічних ризиків, готовності до роботи в умовах невизначеності. У результаті цифрово зорієнтоване рефлексивне середовище набуває функції «тренажера майбутнього», де майбутні вчителі відпрацьовують педагогічні дії та прогнозують їхні можливі наслідки.</jats:p>