Abstract
<jats:p>На жаль, збройні конфлікти є невід’ємною частиною сучасної світової історії. Вони здійснюють руйнівний вплив не тільки на економіку та інфраструктуру, а й на соціальне та психічне благополуччя мільйонів людей. У цій науковій статті ми зосереджуємо свою увагу на комплексному аналізі та узагальненню нових, сучасних підходів і практик психосоціальної підтримки населення в умовах збройних конфліктів та після їх завершення. Ми ставимо собі за мету не лише дослідити міжнародний досвід, але й розробити власні практичні рекомендації для підвищення якості та ефективності такої підтримки саме в українському контексті, враховуючи специфіку потреб постраждалих категорій населення для розвитку національної системи психосоціальної допомоги, яка зможе гідно відповідати на сучасні виклики, що постають перед українським суспільством в умовах тривалого воєнного конфлікту та його негативних наслідків. Метою статті є аналіз та узагальнення сучасних підходів і практик психологічної і соціальної підтримки населення в умовах збройних конфліктів та після їх завершення, а також висвітлення рекомендацій для підвищення ефективності такої підтримки в українському контексті. Наукова новизна. Наукова новизна статті полягає у застосуванні міждисциплінарного підходу, що поєднує психологічні, соціологічні та політичні аспекти для аналізу проблем психосоціальної підтримки. Завдяки цьому дослідження розглядає травматичний досвід не лише як індивідуальну проблему, а як соціально-культурне явище, що потребує системних рішень. Висновки. Проблема психосоціальної підтримки населення в Україні набула критичної актуальності через тривалий збройний конфлікт. Дослідження підтвердило, що травматичний досвід війни значно підвищує рівень посттравматичних стресових розладів (ПТСР), а також призводить до зростання тривожних станів та депресії. Аналіз показав, що ефективна психосоціальна підтримка є багатогранною системою, яка охоплює кризову інтервенцію, довготривалу реабілітацію та реінтеграцію в суспільство. Було виявлено, що українські фахівці та міжнародні організації активно застосовують низку сучасних підходів і методик, що забезпечують доступ до психологічної допомоги в умовах обмеженості ресурсів. Окрім цього, у статті наголошено на важливості міждисциплінарного підходу, що поєднує психологічні, соціологічні та політичні аспекти, а також враховує культурні особливості та гендерні аспекти для створення ефективних програм підтримки.</jats:p>